Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарне акушерство


42. Омеляненко Микола Миколайович. Ендометрит і піометра сук (клініко-експериментальні дані): дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Національний аграрний ун-т. - К., 2004. : табл.



Анотація до роботи:

Омеляненко М.М. Ендометрит і піометра сук (клініко-експериментальні дані) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Наведені матеріали за результатами досліджень: клінічного – загального стану хворих на ендометрит і піометру сук, лабораторних – цитологічного і біохімічного складу їх крові, виділень із матки – цитологічного, біохімічного і мікробіологічного, стінки матки –патогістологічного.

Установлено, що основною причиною піометри є хронічний ендометрит, у патогенезі якого головна роль належить збудникам гнійної інфекції. Доведена можливість відтворення ендометриту у сук в стадію зрівноваження статевого циклу шляхом введення в матку скипидару і культур збудників гнійної інфекції, після родів – гнійного ексудату від хворої на піометру тварини. Установлено, що за характером ексудату є піометра гнійно-катаральна, гнійно-геморагічна і гнійно-гнильна, а за патоморфологічними змінами в стінці матки – залозисто-кістозна і кістозно-гіперпластична.

  1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у клінічному, морфологічному, мікробіологічному та експериментальному обґрунтуванні окремих питань етіології і патогенезу, діагностики і лікування піометри у сук.

  2. Абсолютна маса матки статевозрілих сук залежить від породи, коливається у значних межах (пудель – 2,5±0,31 г; боксер – 18,0±0,41 г; дог – 18,0±1,0 г; вівчарка – 17,8±0,37 г; ротвейлер – 18,0±1,15 г) і в середньому становить 1:1712 їх маси.

  3. У стадію зрівноваження статевого циклу шийка матки сук вистелена одним пластом циліндричного епітелю, вкритого добре вираженим шаром слизу, що є захисним бар’єром щодо екзогенних факторів і забезпечує асептичність внутрішнього середовища матки. Слизова оболонка рогів матки зібрана у 5–8 високих складок, вистелена одним пластом кубічних епітеліоцитів, вкритих тонкою смужкою слизу. На одній умовній одиниці ендометрію площею 36 мкм2 міститься від 20 до 32 маткових залоз.

  4. За фізіологічних умов у стадію зрівноваження статевого циклу в корі яєчника чітко виражені три шари локалізації фолікулів: верхній, що лежить безпосередньо під білковою оболонкою – примордіальні та первинні, середній – вторинні, глибокий – третинні. Одночасно у яєчнику є жовті тіла, розташовані в глибині кіркової речовини між третинними фолікулами або глибше від них, що мають круглу форму та сітчасту сполучнотканинну основу, і заповнені недиференційованими клітинами.

  5. У структурі незаразних захворювань сук на долю акушерських і гінекологічних припадає 34,3%, у тому числі на ендометрит – 20,5%, на піометру – 13,8%. Із розрахунку на 100 хворих з акушерською і гінекологічною патологією патологічні роди займають 19%, післяродовий гострий ендометрит – 13%, піометра – 29%, новоутворення матки, ускладнені піометрою – 2%.

  6. Піометра – це ускладнення хронічного ендометриту, обумовлене збудниками гнійної інфекції – стрептококами, стафілококами та еширіхіями, у патогенезі якого в 30% сук є патологія родів, у 70% – пропуски парування.

  7. У хворих сук діагноз – піометра можна обгрунтувати, враховуючи такі клінічні симптоми: суб’єктивні – спрага, збільшення об’єму живота, субфібрильна вечірня температура тіла, виділення із статевої щілини, помарніння; об’єктивні – збільшення рогів матки і наявність у них рідини та результатів лабораторного дослідження – лейкоцитозу зі зрушенням ядра вліво, наявності у виділеннях із матки сірковмісних амінокислот і відсутності муцинів (глікозаміногліканів).

  8. Експериментально гнійний ендометрит, як модель вивчення піометри у сук, можна відтворити шляхом введення в порожнину матки в стадію зрівноваження статевого циклу 5 мл скипидару і 5 мл суміші культур гнійних бактерій або на 3-й день після родів – 300 мл ексудату, взятого із видаленої при піометрі матки, розведеного у відношенні 7:1 фізіологічним розчином натрію хлориду.

  9. При експериментально відтвореному ендометриті порожнина матки була заповнена катарально-гнійним, при піометрі – гнійно-гнильним, гнійно-геморагічним або гнійно-катаральним ексудатом, у якому відсутні муцини (глікозаміноглікани) і наявні сірковмісні амінокислоти; у мазках, виготовлених з ексудату, виявляли на різних стадіях руйнування лейкоцити.

10. У всіх клінічно хворих на хронічний ендометрит сук загальна температура тіла тільки ввечері підвищувалася на 0,2 – 0,4 С, а у 60% хворих на піометру – на 0,1 – 0,2 С. При експериментально відтвореному ендометриті в стадію зрівноваження статевого циклу спостерігали підвищення загальної температури тіла з 11 – 15-го дня на 0,2 – 0,4 С, після родів – на 15-й день, гіпогалактію – на 5-й день, агалактію – на 13-й день.

11. З третього дня від початку експерименту у всіх дослідних тварин, за винятком тих, у яких ендометрит відтворювали у фазу тічки, виникав лейкоцитоз та нейтрофілія з регенеративним зрушенням ядра вліво і появою юних форм нейтрофільних гранулоцитів. У крові клінічно хворих на хронічний ендометрит і піометру сук вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів вірогідно зменшувалися, а концентрація загального білка і ШОЕ - зростали.

12. Патолого-морфологічні зміни в матці сук як при відтвореному, так і спонтанному ендометриті, характеризувалися збільшенням загальної маси матки, накопиченням в ній ексудату, гіперплазією і гіпертрофією епітелію, бурою пігментацією гландулоцитів, гіперсекрецією залоз, накопиченням в них секрету і їх кістозною трансформацією, лімфоїдно-гістіоцитарною інфільтрацією, та розростанням сполучнотканинних волокон, вазодилятацією, тромбозом судин, набряком міоцитів. За патолого-морфологічними змінами в стінці матки піометра є залозисто-кістозна і кістозно-гіперпластична.

13. Терапевтична ефективність гістероектомії при піометрі визначалась способом обробки кукси матки: при вшиванні кукси в рану черевної стінки ускладнення полягало в її розгризанні хворими (у 20% випадків); якщо куксу залишали в тазовій порожнині і припікали її спиртовим розчином йоду – розвивався перитоніт (у 60% випадків); висікання або скарифікація слизової оболонки кукси з накладанням на неї кисетного шва ускладнень не викликали.

Публікації автора:

  1. Омеляненко М.М. Патоморфологічні зміни стінки матки сук при пірометрі //Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 2000.–Вип. 22.– С.83–84.

  2. Калиновський Г.М., Ковальов П.І., Дубова О.А., Омеляненко М.М. Експериментальне відтворення ендометриту у сук: методика, симптоми і перебіг захворювання //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2000.– Вип.13.Ч. 1.– С. 159–163.

Здобувач вивчив цитологічний склад крові, розробив схему постановки досліду, узагальнив результати досліджень.

  1. Омеляненко М.М. Хронічний прихований ендометрит: етіологія, патогенез, діагностика //Вісник Державної агроекологічної академії України. – Житомир, 2000.– Спецвипуск.– С. 214–215.

  2. Омеляненко М.М. Розповсюдження акушерських і гінекологічних захворювань сук і кішок та їх лікування. //Науковий вісник Національного аграрного університету.– 2001. – Вип. 42.– С. 114–118 .

  3. Омеляненко М.М., Калиновська І.Г. Морфологія яєчників статевозрілих сук //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім..С.З.Гжицького. –Львів, 2002.–Т.4, №5.– С .78–81.

Здобувач відбирав матеріал, готував його до дослідження і брав участь в інтерпретації отриманих даних.

  1. Омеляненко М.М. Патолого-анатомічні зміни в матці сук при ендометриті та піометрі //Ветеринарна медицина України, 2002. – №11. – С.26–27.

  2. Омеляненко М.М. Зміни в крові собак при експериментально відтвореному ендометриті //1 конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК (тези доповідей). – Київ, 2002. – С.71–72.