Анотація до роботи:

Шпилева Л.О. Іммунобіологічна реактивність корів, хворих на субклінічний мастит, і її зміни після лазеротерапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет. – Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню причин поширення субклінічного маститу у корів, експрес-методів діагностики а також впливу лазерного випромінювання, антибіотиків та новокаїнової блокади на неспецифічну реактивність організму та гістоструктуру молочної залози корів, хворих на субклінічний мастит; визначення ефективності лазеротерапії порівняно з іншими лікувальними методами. В результаті проведених досліджень встановлено, що захворювання корів на субклінічний мастит призводить до порушень морфо-біохімічного складу крові, гуморальних факторів неспецифічного захисту; розвивається імунодефіцитний стан. Комплексно вивчено дію лазерного випромінювання, мастисану-Б та новокаїнової блокади за Д.Д. Логвиновим на гістоструктуру молочної залози. Встановлено, що лазерне випромінювання позитивно діє на залозисту тканину вим’я порівняно з менш ефективною дією антибіотиків. Доведена висока терапевтична ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання від напівпровідникового діоду при субклінічному маститі у корів. Виявлено позитивну дію лазерного випромінювання на морфо-біохімічні і імунологічні показники крові корів. Доцільно застосовувати лазерне випромінювання при лікуванні субклінічного маститу у корів.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні показників імунобіологічної реактивності організму корів, хворих на субклінічний мастит та її змін після застосування лазеротерапії; обгрунтування методу лазеротерапії корів, хворих на субклінічний мастит, в основі якого покладено стимулювання імунобіологічної реактивності організму.

2. При субклінічному маститі у корів спостерігається імунодефіцитний стан, про що свідчить зниження досліджуваних показників імунної системи: Т-лімф до 1,09±0,03 Г/л (проти 1,73±0,04 Г/л у клінічно здорових; Р<0,001), В-лімф до 0,46±0,02 Г/л (проти 0,90±0,05 Г/л; Р<0,001), Т-а до 0,036±0,07 Г/л (проти 0,110±0,07 Г/л; Р<0,05), Т-х до 0,53±0,04 Г/л (проти 1,11±0,08 Г/л; Р<0,001), Т-s до 0,54±0,05 Г/л (проти 0,52±0,05 Г/л; Р<0,001), ІРІ до 0,98±0,05 од. (проти 2,14±0,31 од.; Р<0,01).

3. У корів, хворих на субклінічний мастит, відбуваються зміни гуморальних факторів неспецифічного захисту: зменшення БАСК до 56,2±2,5% (проти 71,3±1,7% у клінічно здорових; Р<0,001), ЛАСК до 14,3±0,2 мкг/мл (проти 16,0±0,6мкг/мл; Р<0,05). Збільшення кількості дрібномолекулярних ЦІК до 124,9±27,6 од. (проти 63,3±8,3 од.; Р<0,05).

4. Субклінічний мастит призводить до суттєвих порушень морфо-біохімічного складу крові - зниження кількості еритроцитів до 5,4±0,2 Т/л (проти 5,9±0,3 Т/л у клінічно здорових; Р<0,001), гемоглобіну до 98,9±1,0 г/л (проти 104,0±2,1 г/л; Р<0,05), лейкоцитів до 4,9±0,2 Г/л (проти 5,9±0,2 Г/л; Р<0,01), лімфоцитів до 2,56±0,24 Г/л (проти 3,94±0,22; Р<0,001), загального білка до 74,8±0,4 г/л (проти 79,3±2,0 г/л; Р<0,05), альбумінів до 37,2±0,6 г/л (проти 40,4±0,5; Р<0,01), глобулінів до 46,8±0,1 г/л (проти 47,3±0,2; Р<0,05), А/Г коефіцієнта до 0,60±0,01 (проти 0,68±0,02; Р<0,01).

5. Після лазеротерапії корів, хворих на субклінічний мастит, відбувається наближення морфо-біохімічних і імунологічних показників крові до рівня клінічно здорових тварин, за винятком показника загального білка, який не досягав рівня клінічно здорових тварин на 3,7%.

6. При застосуванні мастисану-Б у крові корів спостерігалося достовірно зменшення вмісту білка, альбумінів, ₂- і -глобулінів, А/Г порівняно із здоровими тваринами. Щодо стану основних ланок імунної системи, то знайдено достовірно меншу кількість В-лімф та перевищення дрібних ЦІК порівняно із контрольною групою.

7. Новокаїнотерапія виявилася ефективним і доступним методом лікування субклінічного маститу у корів. При лікуванні корів новокаїновими блокадами виявлялась достовірно менша кількість фракцій глобулінів та В-лімф порівняно з контрольною групою. Решта показників після одужання тварин наближалась до контрольних.

8. Лазеротерапія сприяла швидкому відновленню гістологічної структури паренхіми вим’я хворих корів - припинялися процеси проліферації та альтерації, відновлювалася секреторна функція залозистої тканини, нормалізувалися секреторні процеси в альвеолярному епітелії. Тоді як при лікуванні мастисаном-Б процеси атрофії в окремих місцях часток зберігалися. При новокаїнотерапії посилювалися компенсаторні реакції у залозистій тканині, зменшувалися процеси проліферації і альтерації.

9. Частота захворювання корів на СМ була значно вищою порівняно з клінічними формами маститу. Задні долі вимені уражалися частіше (56,6%) передніх (43,4%). Відсоток захворювання корів на СМ збільшувався з підвищенням їх молочної продуктивності. Найбільший ступінь ураження корів СМ спостерігався у зимово-весняний період, у перший місяць лактації і в період запуску.

10. Лазеротерапія з використанням напівпровідникового лазерного апарату СТП-5 є високоефективним методом лікування СМ у корів. Терапевтична ефективність при його використанні становила 88,0% при курсі лікування 3,5 днів, при лікуванні мастисаном-Б – 72,0% при середній кількості сеансів 5, при використанні новокаїнової блокади за Д.Д. Логвиновим – 84,0% при курсі лікування 4 дня.

11. У молоці уражених долей вим’я виділяється мікрофлора, серед якої переважають стрептококи, в тому числі, Str. agalactiae – 26,6%, Str. dysgalactiae – 6,4%, Str. uberis – 10,9%; із стафілококів – Staph. aureus – 21,9%, Staph. saprophitis – 10,9%; змішана мікрофлора Str. agalactiae + Staph. aureus висівалась у 14,1% проб, Str. epidermidis – 9,2% випадків. Виділена мікрофлора була чутливою до більшості антибіотиків.

12. Економічна ефективність ветеринарних заходів при лазеротерапії становила 30,46 грн., у той час як при антибіотикотерапії – 19,04 грн., а при новокаїнотерапії – 21,60 грн. на 1 грн. затрат.

Публікації автора:

1. Шпилева Л.О. Імунологічні показники крові у корів при субклінічному маститі // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2000. - №22. - С. 123-126.

2. Шпилева Л.О. Вплив лазеротерапії на імунологічні показники крові корів, хворих на субклінічний мастит // Ветеринарна медицина України. - 2000. - №7. - С. 22-23.

3. Шпилева Л.О. Лазер і мастисан-Б при субклінічному маститі у корів // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків, 2000. – №78. – Т. ІІ. – С 242-247.

4. Шпилевая Л.А. Терапевтическая єффективность лазеротерапии при субклиническом мастите у коров // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. – 1999. – С. 36-39.

5. Шпилевая Л.А., Пархоменко Л.И. Применение мастисана-Б при субклиническом мастите у коров и его влияние на иммунную систему // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. – 2000. – С. 83-85.

Дисертантка вивчила терапевтичну ефективність мастисану-Б при субклінічному маститі у корів і його імунокорегуючу дію на гуморальний та клітинний імунітет.

6. Методичні рекомендації по діагностиці та лазеротерапії маститу у корів // Мороз І.Г., Руденко А.Ф., Ігнатов М.М., Шпилева Л.О., Зажарська Н,М. – Луганськ, 2000. – 19 с.

Дисертантка розробила методику лазеротерапії субклінічного маститу у корів.

7. Шпилевая Л.А. Микрофлора молока, выделяемая при субклиническом мастите у коров // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. – 2001. – С. 86-88.

8. Мороз И.Г., Руденко А.Ф., Кот В.С., Бублик В.Н., Зажарский В.В., Зажарская Н.Н., Меженская Н.А., Шпилевая Л.А., Фомин С.В., Тресницкий С.Н. Использование этиотропной терапии при акушерско-гинекологических заболеваниях // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. – 2001. - №12 (24). – С. 65-69.

Дисертантка провела апробацію лазеротерапії субклінічного маститу у корів.

9. Мороз И.Г., Шпилевая Л.А. Гистоструктура молочной железы при субклиническом мастите у коров и ее изменение после лазеро- и антибиотикотерапии // Збірник наукових праць Луганського ЛНАУ. – 2002. – С. 59-62.

Дисертантка провела гістологічні дослідження паренхіми молочної залози при субклінічному маститі у корів та її зміни при застосуванні різних методів лікування.