Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарне акушерство


Афанасієва Людмила Павлівна. Морфо-функціональний стан та корекція проникності плацентарного бар'єру у корів : Дис... канд. наук: 16.00.07 - 2009.



Анотація до роботи:

Афанасієва Л.П. Морфо-функціональний стан та корекція проникності плацентарного бар’єру у корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2009.

Дисертація присвячена проблемі вивчення морфо-функціонального стану плацентарного бар’єру і його проникністі для кадмію і свинцю досліджено у клінічно здорових різного терміну тільності корів та вплив згодовування коровам у запуску суміші сапоніту і сірки та введення “Фетоплацентату” на цитологічний і біохімічний склад крові, неспецифічну резистентність організму та проникність плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю у клінічно здорових корів, вирощених в третій зоні радіаційного забруднення (зона РАЗ) та в умовно чистій відносно РАЗ зоні.

Основною морфологічною структурною одиницею плацентарного бар’єру з боку плода є центральні стовбурні і периферичні ворсинки.

Міжплацентарні ділянки хоріону мають розвинене кровоносне і лімфатичне русло: у місцях відгалуження капілярів венули утворюють ампулоподібні розширення, прекапіляри і капіляри відгалужуються під прямим кутом, між артеріями і венами існують анастомози. Лімфатична система представлена різного калібру судинами і щілинами.

Кадмій і свинець, проникаючи через плацентарний бар’єр, накопичуються в карункулі, котиледоні і печінці плода, амніотичній та алантоїсній рідинах і у вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика. Результати досліджень свідчать, що в обох дослідних групах корів, порівняно з контрольною, накопичення кадмію і свинцю у досліджуваних субстратах знижується. На відміну від свинцю, проникність кадмію у корів із зони РАЗ була нижчою, ніж з умовно чистої. Відносно свинцю захисна функція плоду проявляється у більшому його накопиченні у плодовій частині плаценти, ніж у материнській з наступною абсорбцією та виділенням у високих концентраціях із корком слизу шийки матки.

Згодовування коровам мінеральної суміші і введення “Фетоплацентату” протягом сухостійного періоду мало стимулюючий вплив на природну резистентність, сприяло корекції біохімічного і цитологічного складу крові.

У дисертаційній роботі уточнено й уперше наведено нове теоретичне вирішення наукової проблеми, що стосується морфо-функціонального стану і проникності плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю та можливості її корекції згодовуванням коровам протягом сухостійного періоду мінеральної суміші у складі сапоніту і сірки та введення тканинного препарату “Фетоплацентат”.

  1. Основною морфологічною структурою плацентарного бар’єру корови є судинне плетиво центральних стовбурних і периферичних ворсин котиледонів і стінок крипт карункулів та їх епітеліальний покрив.

  2. В анатомічній структурі плацентарного бар’єру необхідно виділяти материнську частину плацентарного бар’єру – карункул і фетальну частину плацентарного бар’єру – котиледон, оскільки їх бар’єрна здатність щодо проникнення кадмію і свинцю протягом тільності неоднакова.

  3. Проникність плацентарного бар’єру у напрямку “Мати-плід” характеризується:

– для кадмію: максимальним затриманням на 4-5-му місяцях тільності (0,165±0,029мг/кг) в карункулах, стабільним умістом на 3-7-му в котиледонах, проникненням і акумулюванням у печінці плода в найбільшій концентрації (0,428±0,037мг/кг) на 4-5 місяцях тільності, міграцією і накопиченням в алантоїсній та амніотичній рідинах і у вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика;

– для свинцю: максимальним затриманням на 4-5-му місяцях тільності в карункулах і котиледонах, проникненням і акумулюванням в печінці плода, міграцією і накопиченням в амніотичній та алантоїсній рідинах і у вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика.

  1. Згодовування у складі раціону сапоніту та сірки і введення тканинного препарату не мало негативного впливу на гомеостаз організму сухостійних корів обох господарств і проявилося в перший день після отелення коливанням у фізіологічних межах цитологічного складу крові, нормалізацією обміну білків, вуглеводів, жирів та мінеральних речовин, підвищенням неспецифічної резистентності організму.

  2. У корів контрольних груп із РАЗ та умовно чистої зон у день отелення встановлено більше накопичення кадмію у материнській частині плацентарного бар’єру (0,16±0,04 та 0,16±0,02 мг/кг), ніж у фетальній (0,06±0,01та 0,06±0,06 мг/кг), на відміну від свинцю, концентрація якого у фетальній частині плацентарного бар’єру була вищою (0,57±0,19 та 0,64±0,15 мг/кг), ніж у материнській частині (0,46±0,18 та 0,47±0,17 мг/кг); уміст кадмію був відповідно нижчим в амніотичній та алантоїсній рідинах у 8,8 і 5,7 рази, у слизовому корку – у 1,3 рази, свинцю, навпаки, – вищим у амніотичній і алантоїсній рідині та у слизовому корку шийки матки у 26; 7,8 та 16,8 рази відповідно.

  3. Під впливом згодовування мінеральної суміші у складі сапоніту 30г і сірки 3г на 100кг живої маси та додатковому введенні тканинного препарату проникнення із материнської до фетальної частини плацентарного бар’єру кадмію у корів із зони РАЗ знизилось у 7,5 і 5,5 разів, з умовно чистої – у 5,5 та 4 рази відповідно; свинцю – збільшилось у корів із зони РАЗ у 2 і 10 разів, з умовно чистої у 1,6 та 5,4 рази відповідно.

  4. У корів першої і другої дослідних груп із зони РАЗ зниження умісту кадмію наступило в котиледоні у 3 рази (р<0,05), в амніотичній рідині першої групи в 2,7 рази (р<0,01); у корів з умовно чистої зони відносно РАЗ у карункулі другої групи – у 2 рази (р<0,01), котиледоні – у 3 рази (р<0,001), коркові слизу та амніотичній рідині першої – у 1,3 та 1,2 рази (р<0,01), другої групи – у 2 та 1,4 рази (р<0,01 і р<0,05) відповідно.

  5. У корів другої групи із зони РАЗ концентрація свинцю знизилась у амніотичній рідині у 2,9 рази (р<0,01), першої групи в алантоїсній рідині – у 3,9 рази (р<0,05), збільшилась у коркові слизу в 2,5 рази (р<0,05); в умовно чистій зоні у корів другої групи знизилась у карункулах в 9,4 рази (р<0,05) та зросла у слизовому корку в 2,8 рази (р<0,05).

  6. Уміст кадмію і свинцю в навколоплідних рідинах та коркові слизу шийки матки свідчить про їх проникнення від матері через плацентарний бар’єр до плода і участь в його обміні речовин, надходження у внутрішнє середовище матки та абсорбцію муцинами корка слизу шийки матки.