Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Агрохімія


Слюсар Олександр Васильович. Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.01.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Слюсар О.В. Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ. – 2009.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню строків, форм і способів внесення мінеральних добрив на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність і якість суниці у перший рік плодоношення.

Отримані дані свідчать, що застосування простих добрив і Cropcare сприяло значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному і підорному шарах ґрунту у перший рік плодоношення.

Використання мінеральних добрив впливало на величину урожаю та забезпечувало істотне збільшення виносу культурою елементів живлення у перший рік вегетації (як основною, так і побічною продукцією).

Застосування мінеральних добрив за вирощування суниці є економічно ефективним через істотне збільшення умовно чистого доходу.

Визначено ефективність проведення позакореневих підживлень рослин суниці в умовах захищеного ґрунту.

В дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та практичне обґрунтування ефективності застосування мінеральних добрив для оптимізації живлення рослин суниці у відкритому та захищеному ґрунті, що дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Внесення простих добрив у дозі N100P100K120 в передпосівну культивацію на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті обумовлювало максимальну врожайність ягід суниці в умовах відкритого ґрунту в перший рік плодоношення – 6,9 т/га, яка переважала аналогічні показники з комплексним добривом Cropcare NPK (9:18:17) на 1,0 т/га.

  2. Триразове позакореневе підживлення комплексним добривом Folicare у дозі 5 кг/га за вирощування суниці в плівковій теплиці забезпечувало приріст врожайності порівняно з фоном на 0,83 кг/м2.

  3. Використання комплексного добрива Cropcare NPK (9:18:17) на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті в нормі N100P100K120 обумовлювало поліпшення показників якості ягід суниці порівняно із застосуванням простих мінеральних добрив. Так, вміст сухої речовини зростав на 0,24 %, нітратів зменшувався на 0,7 мг/кг, цукрів підвищувався на 0,05 %, органічних кислот знижувався на 0,04 %. Смаковий індекс зростав на 0,2 бали.

  4. Внесення комплексного добрива Folicare в умовах захищеного ґрунту сприяє покращенню показників якості ягід суниці та їх смакових властивостей порівняно з фоном. Так, вміст сухої речовини збільшувався на 1,6 %, нітратів на 10,3 мг/кг, цукрів на 1,98 %, органічних кислот знижувався на 0,17 %. Смаковий індекс зростав на 1,3 бала.

  5. За одноразового внесення мінеральних добрив перед посадкою суниці в нормі N100P100K120 у вигляді простих добрив або комплексного добрива Cropcare NPK (9:18:17) вміст елементів живлення в темно-сірому опідзоленому грубупилуватому легкосуглинкового ґрунті виявився найвищим. Він становив: азоту – 93 мг/кг (цвітіння), 131 мг/кг (початок плодоношення), 109 мг/кг (кінець плодоношення), 56 мг/кг (закладання генеративних бруньок), фосфору – 337 мг/кг (цвітіння), 288 мг/кг (початок плодоношення), 308 мг/кг (кінець плодоношення), 366 мг/кг (закладання генеративних бруньок), калію – 351 мг/кг (цвітіння), 303 мг/кг (початок плодоношення), 289 мг/кг (кінець плодоношення), 232 мг/кг (закладання генеративних бруньок)у варіанті з простими добривами та відповідно азоту – 88 мг/кг (цвітіння), 126 мг/кг (початок плодоношення), 96 мг/кг (кінець плодоношення), 54 мг/кг (закладання генеративних бруньок), фосфору – 312 мг/кг (цвітіння), 264 мг/кг (початок плодоношення), 288 мг/кг (кінець плодоношення), 350 мг/кг (закладання генеративних бруньок), калію – 337 мг/кг (цвітіння), 266 мг/кг (початок плодоношення), 253 мг/кг (кінець плодоношення), 244 мг/кг (закладання генеративних бруньок) з використанням Cropcare NPK (9:18:17).

  6. Триразове підживлення Folicare (5 кг/га) в захищеному ґрунті обумовлювало оптимізацію поживного режиму. Так, вміст водорозчинних форм N-NO3 складав 386 мг/кг (цвітіння), 660 мг/кг (початок плодоношення), 416 мг/кг (кінець плодоношення), 448 мг/кг (закладання генеративних бруньок), N-NH4 – 6,98 мг/кг (цвітіння), 4,95 мг/кг (початок плодоношення), 4,44 мг/кг (кінець плодоношення), 2,16 мг/кг (закладання генеративних бруньок), Р2О5 – 152 мг/кг (цвітіння), 92 мг/кг (початок плодоношення), 90 мг/кг (кінець плодоношення), 79 мг/кг (закладання генеративних бруньок)та К2О – 485 мг/кг (цвітіння), 602 мг/кг (початок плодоношення), 425 мг/кг (кінець плодоношення), 416 мг/кг (закладання генеративних бруньок).

  7. За одноразового внесення мінеральних добрив перед садінням суниці в нормі N100P100K120 у вигляді простих добрив або комплексного добрива Cropcare NPK (9:18:17) посилювалися фізіолого-біохімічні процеси в рослинах. Вміст в них азоту становив – 2,92 % (цвітіння), 2,72 % (початок плодоношення), 3,15 % (кінець плодоношення), фосфору – 0,85 % (цвітіння), 0,77 % (початок плодоношення), 0,94 % (кінець плодоношення), калію – 1,85 % (цвітіння), 2,22 % (початок плодоношення), 2,03 % (кінець плодоношення), у варіанті з простими добривами та відповідно 2,68 % (цвітіння), 2,60 % (початок плодоношення), 2,85 % (кінець плодоношення), фосфору – 0,84 % (цвітіння), 0,72 % (початок плодоношення), 0,89 % (кінець плодоношення), калію – 1,72 % (цвітіння), 2,16 % (початок плодоношення), 1,92 % (кінець плодоношення), з використанням Cropcare NPK (9:18:17).

  8. Використання комплексного добрива Folicare у дозі 5 кг/га сприяє максимальному накопиченню азоту фосфору і калію в рослинах суниці та найвищому виносу елементів живлення порівняно з фоном. Так, вміст азоту складав 3,81 % (цвітіння), 2,84 % (початок плодоношення), 3,46 % (кінець плодоношення), фосфору – 1,37 % (цвітіння), 1,12 % (початок плодоношення), 1,43 % (кінець плодоношення), калію – 2,57 % (цвітіння), 3,17 % (початок плодоношення), 2,64 % (кінець плодоношення), винос підвищувався на 17,61, 8,06 та 24,28 кг/1000 м2 відповідно.

  9. Триразове застосування простих мінеральних добрив при вирощуванні суниці у відкритому ґрунті забезпечило одержання умовно чистого прибутку на рівні 19502,10 грн з 1га. Амортизація багаторічних насаджень склала 66,3 %.

  10. Застосування Folicare в умовах плівкової теплиці у дозі 5 кг/га забезпечило 52,3 % рентабельності та 78,3 % амортизації багаторічних насаджень.

Публікації автора:

  1. Бикін А.В. Вплив мінеральних добрив на урожайність ягід суниці при вирощуванні на темно-сірому опідзоленому ґрунті / А.В. Бикін, О.В. Слюсар // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 116. – С. 175-177 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

  2. Бикін А.В. Вплив удобрення на показники якості ягід суниці за умов вирощування у відкритому ґрунті / А.В. Бикін, О.В. Слюсар // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – 2008. – №2. – С. 176-180 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

  1. Бикін А.В. Вплив мінеральних добрив на динаміку вмісту елементів живлення в темно-сірому опідзоленому ґрунті при вирощуванні суниці (електронний ресурс) / А.В. Бикін, О.В. Слюсар // Наукові доповіді Національного аграрного університету. – 2008. – №3. – Режим доступу:

  2. Слюсар О.В. Ефективність позакореневих підживлень суниці в плівкових теплицях / О.В. Слюсар // Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні: матеріали наук.-практ. конф., 10-12 грудня 2007 р. – Чабани: ЕКМО. – 2007. – С. 47 – 48.

  3. Слюсар О.В. Вплив позакореневих підживлень на врожайність та показники якості ягід суниці за умов її вирощування у відкритому грунті / О.В. Слюсар // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених, 21 – 22 лютого 2008 р., Ч. 1 – Умань: УДАУ, 2008. – С. 102 – 104.