У дисертаційній роботі наведене науково-практичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягало у виявленні особливостей клініко-гематологічного та імунного статусу нетелей в останній місяць плодоношення в умовах Житомирщини та засобів їх корекції з метою оптимізації перебігу родів і післяродового періоду та підвищення життєздатності новонароджених телят. 1. При дефіциті за 30 діб до родів у складі раціону нетелей сірки, цинку, фосфору, міді, кобальту, марганцю та йоду у крові встановили коливання у фізіологічних межах вмісту глутатіону, каротину, загального білка і його фракцій, загального кальцію і неорганічного фосфору, активності аланінамінотрасферази. Виявлене збільшення кількості лейкоцитів у всіх нетелей є фізіологічним явищем, властивим великій рогатій худобі в останні місяці плодоношення. 2. Введення за 30 діб до родів нетелям першої дослідної групи 40 мл фетоплацентату, нетелям другої - згодовування протягом 45-60 діб мінеральної добавки в складі суміші 150 г сапоніту і 15 г сірки та введення за 30 діб 40 мл фетоплацентату сприяло корекції у бік зростання у фізіологічних межах еритропоезу, лейкопоезу, антиоксидантної активності крові, глюкогенезу, вмісту каротину та концентрації загального кальцію і неорганічного фосфору. 3. Встановлено, що у корів-первісток із ДГ “Рихальське” вміст загального білка підвищився у дослідних групах на 12,9 % (р<0,001) та 13,6 % (р<0,001); альбумінів – на 12,0 та 10,1 % відповідно; знизилась концентрація альфа-глобулінів у першій дослідній групі – на 10,3 %, другій – на 1,1 %; концентрація бета-глобулінів – на 30,3 та 30,9 % відповідно; концентрація гамма-глобулінів збільшилась на 17,6 (р<0,05) та 13,9 %; – у корів-первісток із ПСП “Україна” вміст загального білка зріс на 5,7 % та 5,7 % відповідно; альбумінів у першій групі на 4,7 %, знизився у другій – на 3,9 %; концентрація альфа-глобулінів збільшилась на 3,8 % та 4,9 %; знизився вміст бета-глобулінів у першій дослідній групі на 3,7 %, у другій зріс на 21,1 %; уміст гамма-глобулінів знизився на 7,5 % та 14,2 % відповідно. Виявлені зміни в крові корів-первісток дослідних груп вмісту загального білка і його фракцій в першу добу після родів свідчать про вищу, ніж у тварин контрольної групи пристосувальну здатність організму до нових умов існування і підтримані постійності гомеостазу крові. 4. Підвищену активність індикаторного ферменту аспартатамінотрансферази у крові за 30 діб до родів можна розглядати як ознаку субклінічного токсикозу вагітності, а її зниження у корів-первісток як результат корегуючого впливу застосованих лікарських засобів. 5. Зниження в крові всіх корів-первісток концентрації прогестерону на 75,1-79,9 % наступило в результаті випадання функції плаценти і часткового розсмоктування жовтого тіла вагітності, а підвищення концентрації естрадіолу свідчить про фолікулогенез, що інтенсивніше відбувається у тварин із ПСП “Україна”(95,7-134,6 %), ніж в ДГ “Рихальське” (30,1-75,6 %). 6. Збільшення у крові корів-первісток контрольної групи із ДГ “Рихальське” вмісту Т-лімфоцитів супресорів на 7,4 % і зменшення Т-лімфоцитів хелперів на 19,7 % і в ПСП “Україна” на 11,0 % свідчить про пригнічення імунної відповіді організму та зниження продукції антитіл, збільшення у крові корів-первісток першої групи із ДГ “Рихальське” вмісту Т-лімфоцитів хелперів на 12,6 % і зменшення Т-лімфоцитів супресорів на 13,0 %, а із ПСП “Україна” на 21,8 % та 3,7 % відповідно вказує, що під впливом фетоплацентату підвищилася активність клітинних факторів захисту організму. 7. Встановлено, що введення фетоплацентату і згодовування мінеральної добавки стимулювало зростання в крові концентрації глюкози, як енергетичного матеріалу для скорочення матки, і обумовило зменшення всіх стадій родів: у корів-первісток першої дослідної групи із ДГ “Рихальське” підготовчої - на 24,1 % (р<0,001), виведення плода – на 34,2 % (р<0,01), послідової стадії – на 26,1 % (р<0,01)., у ПСП “Україна” – на 19,2 % (р<0,01); 45,2 % (р<0,001); 34,6 % (р<0,001) відповідно; а у первісток другої групи із ДГ “Рихальське” – скороченням підготовчої стадії родів на 28,1 % (р<0,001), виведення плода – на 47,9 % (р<0,001), послідової стадії – на 52,2 % (р<0,001)., у ПСП “Україна” – на 27,5 % (р<0,001); на 47,9 % (р<0,001); на 36,9 % (р<0,001) відповідно; збільшення концентрації каротину сприяло кращому перебігу інволюційних процесів в матці і скороченням сервіс періоду в обох господарствах на 19-23 доби. 8. Поєднане застосування фетоплацентату та мінеральної добавки мало вищий вплив на обмін речовин в організмі нетелей, і позитивно відобразилося на стані новонароджений телят: у ДГ “Рихальське” і ПСП “Україна” з оцінкою відмінно народилося по 9 телят та із задовільною оцінкою по одному відповідно, а при введені лише фетоплацентату у ДГ “Рихальське” 7 телят з оцінкою відмінно і 3 із задовільною, у ПСП “Україна” 8 і 2 відповідно. 9. Новонароджені телята з оцінкою морфофункціонального статусу відмінно (від 90 до 100 балів) мали високу життєздатність і не хворіли, а хворіли із задовільною оцінкою (від 67 до 89 балів): у ДГ “Рихальське” п’ять на диспепсію і п’ять на бронхопневмонію; в ПСП “Україна” чотири на диспепсію та двоє на бронхопневмонію. |
