Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Теорія політики, історія та методологія політичної науки


Кривошеїн Віталій Володимирович. Політичне світосприйняття як система: структурно-компонентний аналіз: Дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2002. - 187арк. - Бібліогр.: арк. 161-187.



Анотація до роботи:

Кривошеїн В.В. Політичне світосприйняття як система: структурно-компонентний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню політичного світосприйняття як системи в її структурно-компонентній конфігурації. Сформульовано концепцію елементарної системи політичного світосприйняття згідно розробленої комплексної методики структурно-компонентного аналізу.

Визначено й описано основні структурно-компонентні параметри політичного світосприйняття: політичний світ як внутрішнє середовище системи політичного світосприйняття; політичні іміджі як компоненти цієї системи; парадигма політичного світосприйняття (світосприймальна установка) як системоутворюючий фактор. Також визначено й описано структуру політичного світу (об’єкти політичного світу – персоніфіковані, інституйовані, ідеологічні), політичних іміджів (інформаційний каркас, іміджологема); рівні парадигми політичного світосприйняття (філогенетичний, онтогенетичний).

На основі результатів дисертаційного дослідження зроблені висновки та сформульовані практичні рекомендації.

Ключові слова: політичне світосприйняття, політичний світ, політичний імідж, парадигма політичного світосприйняття.

У висновках подано основні результати дисертаційного дослідження, а також сформульовані практичні рекомендації.

Огляд літератури з проблематики даної роботи показав, що у вітчизняній науці світосприйняття розглядається здебільшого у співвідношенні зі світоглядом. У роботі відокремлено три основних підходи до визначення світосприйняття, що склалися у вітчизняній науці: 1) світогляд протиставляється світосприйняттю (світовідчуттю), вони вважаються різними рівнями відношення до явищ навколишнього середовища і внутрішнього світу: світогляд – це рівень усвідомлення, раціональної обробки та розумової інтерпретації цих явищ, а світосприйняття (світовідчуття) – це сфера емоційно-чуттєвого ставлення до них; 2) світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння розглядаються як етапи (ступені) розвитку світогляду, світоглядної свідомості; 3) світовідчуття (світопереживання), світосприйняття й світорозуміння розглядаються як рівні світогляду, світоглядної свідомості. Через це автор доходить висновку, що проблема політичного світосприйняття далеко не повно висвітлена у науковій літературі. Першим кроком на шляху розв’язання наукової проблеми понятійного визначення політичного світосприйняття, на думку дисертанта є розгляд його як системи.

У ході даного дисертаційного дослідження побудована концепція елементарної системи політичного світосприйняття, для чого була застосована комплексна методика структурно-компонентного аналізу. Доведено, що політичне світосприйняття відображає політичну дійсність в її цілісності – як природно-суспільний світ життя й діяльності людини – та в її значимості для людини – крізь призму суспільних відносин, життєвих інтересів. Виходячи з цього, політичне світосприйняття доцільно розглядати як рівень політико-світоглядної свідомості, що займає проміжне місце між політичним світовідчуттям і політичним світорозумінням, це, так би мовити, арена зустрічі чуттєвого й раціонального, яка задає горизонт бачення політичного світу і, отже, горизонт, який відокремлює можливе від неможливого в ньому, здійснене від нездійсненого тощо.

Система політичного світосприйняття в її структурно-компонентному вимірі є сукупністю пов’язаних між собою компонентів – репрезентантів об’єктів політичного світу, яка характеризується єдністю, котра набуває виразу в інтегральних властивостях та функціях цієї множини. У цьому визначенні зафіксовано три основоположних виміри системи політичного світосприйняття: політичний світ як внутрішнє середовище, компоненти як репрезентанти об’єктів політичного світу, інтегральні властивості як системоутворюючий фактор.

Політичний світ як внутрішнє середовище системи політичного світосприйняття являє собою дуже складний і багатошаровий комплекс явищ, інститутів, відносин, процесів тощо, які формують такі сфери суспільного життя, як державно-правова, партійна, виборча, політико-технологічна (прийняття політичних рішень), політико-світоглядна та деякі інші; він складається з різноманітних об’єктів, які можна звести до трьох основних груп: персоніфіковані (публічні політики, партійні лідери та функціонери, державні діячі тощо); інституційні (держава та її органи, органи місцевого й регіонального самоврядування, політичні партії, громадсько-політичні організації тощо); ідеологічні (ідеології, програми, проекти тощо).

Як компоненти системи політичного світосприйняття виступають політичні іміджі. Структура політичного іміджу складається із інформаційного каркасу та іміджологеми. Інформаційний каркас політичного іміджу представлений у двох рівнях: сукцесивному (образ-знання) та симультанному (прототип). Структура прототипу складається із когнітивного образу та інструментально-практичної (прототипної) установки. Як когнітивний образ виступає профіль прототипу політичного іміджу, загальна структура якого складається з двох груп властивостей: реальні характеристики, які позначають змістовний фактаж конкретного політичного об’єкта, його “даність”; “фантомне навантаження”, що містить увесь спектр характеристик, які бажані, але реально відсутні в даному об’єкті.

Як системоутворюючий фактор системи політичного світосприйняття виступає парадигма політичного світосприйняття – продукт соціально-політичної взаємодії, в ході якої формується певна система політичних цінностей, схильностей до сприйняття соціально-політичної інформації, матриця-схема політичного світобачення та політичного світовідчуття. У структурі парадигми політичного світосприйняття відокремлено два рівня: рівень архетипу (філогенетичний), який формується в процесі філогенезу людини і складається з певних архетипних уявлень про політичний світ; рівень культурно-виховних нашаровувань (онтогенетичний), який формується у процесі онтогенезу людини на базі політико-культурного потенціалу всього суспільства і складається з певних параметрів (рис, властивостей) політичного світу. Трансформуючись у світосприймальну установку, ці параметри забарвлюються індивідуальною мотивацією (зацікавленістю), що забезпечує більш високий ступінь емоційності сприйняття окремих об’єктів.

Виходячи з результатів дослідження, автор формулює наступні практичні рекомендації:

1. У структурі державних наукових програм та планів доцільно приділити увагу проведенню фундаментальних досліджень з проблем політичного світосприйняття та інших споріднених політологічних галузей, зокрема, політичних технологій, політичної іміджології тощо, відокремивши їх у відповідний розділ та забезпечивши хоча б на мінімальному рівні державне фінансування;

2. При розробці державних програм розвитку, прийнятті політичних рішень треба враховувати фактор політичного світосприйняття, його парадигмальні характеристики, особливості політичного світосприйняття ключових (адресних) соціальних верств (груп);

3. Необхідно все активніше включати політико-світосприймальні параметри у технологічні схеми громадських зв’язків, роботи з громадськістю, підвищуючи їх ефективність і доцільність.

Публікації автора:

Основні праці

  1. Кривошеїн В.В. Парадигма світосприйняття як система “локальних” парадигм // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Фiлософiя; соціологія; політологія: Зб. наук. праць. – Вип. 4. – Д: Вид-во ДДУ, 1999. – С. 65-71.

  2. Кривошеїн В.В. Картина світу: поняття і структура // Вісн. Дніпропетровськ. ун-ту. Сер. Соціологія; філософія; політологія: Зб. наук. праць. – Вип. 5. – Д.: ДДУ, 1999. – С. 82-87.

  3. Кривошен В.В. Проблема мультипарадигмальності політичної науки // Грані: наук.-теоретичний і громадсько-політ. альманах. – 2000. – № 3. – С. 105-107.

  4. Кривошеїн В.В. Політичне як центральна категорія політичної науки // Вісн. Дніпроперовськ. ун-ту. Сер. Соціологія; філософія; політологія: Зб. наук. праць. – Вип. 7. – Д.: ДНУ, 2001. – С. 192-198.

  5. Кривошеїн В. Політичне світосприйняття: спроба побудови елементарної системи // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С. 58-72.

  6. Кривошеїн В.В. Іміджова складова політичного світосприйняття: структура елементарного рівня // Грані: наук.-теоретичний і громадсько-політ. альманах. – 2002. – № 4. – С. 117-121.

Додаткові праці

  1. Кривошеїн В. Політичний імідж в аксеологічній структурі політичної ментальності українського народу // Національна ідея у формуванні громадянського суспільства та правової держави в Україні (матер. конференції). – К.: ВКП ім. М. Міхновського; КУН, 1996. – С. 44-49.

  2. Кривошеин В.В. К вопросу об истоках философской проблематики мировосприятия // Философия и культура: Сб. науч. трудов. – Д.: ДГУ, 1997. – С. 96-103.

  3. Кривошеїн В.В. Світосприйняття як соціокультурний феномен: антична традиція і сучасність // Філософія і соціологія у контексті сучасної культури: Зб. наук. праць. – Д.: ДДУ, 1998. – С. 114-120.

  4. Кривошеїн В.В. Парадигма світосприйняття // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Зб. наук. праць. – Д.: ДДУ, 1999. – С. 76-82.

  5. Кривошеїн В.В. Світосприйняття в системі світоглядної свідомості // Світова цивілізація і міжнародні відносини. – Д., 2001. – № 1. – С. 46-55.

  6. Кривошеїн В.В. “Прообрази” Дж. Локка та прототипи політичного іміджу // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Зб. наук. праць. – Д.: РВВ ДНУ, 2001. – С. 69-75.

  7. Кривошеїн В.В. Парадигма політичного світосприйняття: структура елементарного рівня // Світова цивілізація і міжнародні відносини. – Д., 2001. – № 2. – С. 120-141.

  8. Кривошеїн В.В. Ідеосфера глобалізму у структурі фрактальної матриці політичного світосприйняття // Світова цивілізація і міжнародні відносини. – 2002. – № 2. – С. 87-90.

  9. Кривошеїн В.В. Громадянське суспільство: політико-інституційний вимір // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 1. – С. 229-234.

  10. Кривошеїн В.В. Політичний імідж як феномен масового сприймання // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матер. Другої Всеукр. наук. конф. 15-16 листоп. 1997 р. – К.: АТ “Реклама”, 1997. – С. 328-329.

  11. Кривошеїн В.В. Парадигмальний вимір політики. – Д.: ДНУ, 2002. – 112 с.