Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Соціологічні науки / Соціальна структура, соціальні інститути та процеси


26. Суліменко Ольга Олександрівна. Структура етнокультурного простору України: формування та взаємодія складових елементів: дис... канд. соціол. наук: 22.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Суліменко О.О. Структура етнокультурного простору України: формування та взаємодія складових елементів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.03 – соціальна структура та соціальні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню етнокультурного простору України, процесів формування його структури та взаємодії її складових елементів. Сформульовано визначення поняття “етнокультурний простір України”. Визначено основні його виміри та співвідношення з іншими просторами.

На основі аналізу даних переписів населення України 1989 і 2001 років, документів національно-культурних товариств етнічних спільнот України й етнічної преси окреслено структуру етнокультурного простору України та регіонів, визначено специфіку її формування і особливості взаємодії структурних елементів, розроблено моделі етнокультурного простору України та запропоновано рекомендації щодо їх застосування в контексті етнополітичного менеджменту.

На основі здійсненного аналізу наукової літератури з етнонаціональної проблематики, джерел, офіційних документів, переписів населення України, діяльності національно-культурних товариств, публікацій засобів масової інформації авторка дійшла таких висновків.

  1. Етнокультурний простір України є сферою взаємодії культур етнічних спільнот, що проживають на її території, національно-територіальною характеристикою країни в контексті культурного життя етнічних спільнот, просторовим розміщенням на території України осередків етнічних культур. Зміст поняття відображає і фіксує тісний зв’язок, або й співпадання, географії розселення представників етносів, і географії поширення тієї чи іншої культури в межах України. Разом з економічним, правовим, політичним, соціальним і т.д. просторами він складає єдину цілісну систему.

  2. Формування етнокультурного простору України відбувається в єдності і взаємозв’язку з іншими просторами. Його розвиток у співвідношенні із соціальним простором сприяє корегуванню усталених комунікативних міжпоколінних зв’язків, реанімації звичаїв, традицій та норм спілкування, виробленню нових ціннісних орієнтацій, способу життя. На перетині з економічним простором, розвиток етнокультурного простору забезпечує зростання виробничих сил суспільства шляхом прояву творчої праці, вироблення нових поглядів на власність. У взаємозв’язку з політичним простором – формування та збереження політичної культури, правової свідомості представників етносів.

  3. Існує три основних виміри етнокультурного простору України: етнонаціональний, згідно з яким ми маємо змогу виявляти наявність або відсутність культур певних етнічних груп, їх розмаїття та унікальність, територіальний, що дозволяє визначати розміщення осередків, тип розповсюдження та межі впливу цих культур, а також соціокультурний, відповідно до якого ми розкриваємо співвідношення культури творення одного етносу та культури її сприйняття іншими етнічними спільнотами.

  4. У функціонуванні етнокультурного простору України не спостерігається пряма або обернена залежність між чисельністю етнічних спільнот в межах України та активністю їх участі у формуванні етнокультурного простору, так само, як етнокультурний та етнонаціональний склад українського суспільства в цілому не є ідентичними.

  5. Дослідження динаміки етнонаціональних та етнокультурних змін у регіонах України засвідчило той факт, що чисельність етнічної спільноти не завжди впливає на ступінь її активності у формуванні етнокультурного простору. Скоріше, збільшення кількості представників етнічних груп можна розглядати як причину та потенційну можливість підвищення активності цих груп у формуванні етнокультурного простору, а зменшення їх кількісного складу, особливо різке, може, навпаки, виступати поштовхом до виникнення відчуття загрози зникненню культури власного етносу, а отже й прагнення до її збереження в контексті етнокультурного простору країни.

  6. Структура етнокультурного простору України складається з підструктур, утворених етнокультурними просторами її регіонів та представниками носіїв специфічних рис культури, пов’язаних з їх етнічним походженням.

  7. Зафіксовано, що існує кілька типів структурного оформлення етнокультурного простору регіонів України. Їх можна класифікувати за кількістю етнічних меншин в етнокультурному просторі, часткою, яку етнічні меншини певного регіону складають в його етнокультурному просторі, та співвідношенням етнокультурного простору з етнонаціональним складом.

  8. Встановлено, що в культурних сферах діяльності спостерігається збільшення кількості взаємодіючих елементів і підвищення її інтенсивності. Існує кілька типів взаємодії структурних елементів етнокультурного простору України. ЇЇ характер, на сьогоднішній день, можна визначити як інтегративний.

  9. Для того, щоб підтримувати гармонійну взаємодію етнічних спільнот України необхідно розробляти моделі етнокультурного простору України, які можна застосовувати у контексті етнополітичного менеджменту, оскільки в іншому випадку процес формування етнокультурного простору України відбуватиметься хаотично і непередбачено.

  10. У процесі функціонування етнокультурного простору значної ваги набирають управлінські моделі в контексті етнополітичного менеджменту в сфері етнонаціонального розвитку України. В результаті критичного аналізу моделей, які застосовуються в інших поліетнічних країнах, було встановлено, що найбільш адекватними для України в умовах етнокультурного відродження є модель етнокультурного плюралізму, багатокультурності, модель засвоєння іноетнічної культури та ліберальна модель функціонування етнокультурного простору. Вони частково реалізуються в контексті сучасного суспільного розвитку незалежної України.

Публікації автора:

  1. Суліменко О.О. До питання визначення поняття „етнокультурний простір України”. - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип.15.- 2003.- С. 3-10.

  2. Суліменко О.О. Роль і місце театру як соціальної інституції в крос-культурній комунікації етнічних спільнот України. - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - Вип.17.- 2003.-С. 30-33.

  3. Суліменко О.О. Теоретико-методологічні засади вивчення етнокультурного простору України. - Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2004. - Вип.16. – С.56-63.

  4. Суліменко О.О. Проблема міжособистісної комунікації в контексті вивчення етнокультурного простору України // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – Вип.1. – С. 65-66.

  5. Суліменко О.О. Етнокультурний простір України // Етносоціологія: терміни та поняття. Навчальний посібник / Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю. – К.: Видавництво УАННП „Фенікс”, 2003. – С. 191-194.