Анотація до роботи:

Роспутний О. Д. Вплив застосування мінеральних добрив на агрохімічні показники лучно-чорноземного ґрунту та продуктивність кукурудзи на силос в умовах північної частини Лісостепу України. Рукопис. Київ, 2003

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет.

Подані результати чотирьохрічних досліджень по вивченню впливу різних норм добрив в зерново-буряковій сівозміні на агрохімічні, фізико-хімічні, агрофізичні та мікробіологічні показники лучно-чорноземного ґрунту та продуктивність кукурудзи на силос. Проведено агрохімічну, енергетичну та економічну оцінку впливу застосування добрив.

Встановлено, що за тривалого застосування добрив у зерново-буряковій сівозміні під кукурудзу на силос в нормі N₁₂₀P₉₀K₉₀ використовувати кукурудзу на зелений корм раніше фази 9-10 листків не доцільно через високий вміст нітратів в рослинах, що перевищує МДР у 2-5 разів.

На лучно-чорноземних карбонатних ґрунтах з середнім вмістом азоту та фосфору та низьким вмістом калію під кукурудзу на силос доцільно вносити N₁₂₀P₉₀K₉₀ на фоні післядії 30 т/га гною, що дає можливість отримувати 621-800 ц/га силосної маси в зоні північного Лісостепу України.

1. Тривале застосування добрив під кукурудзу на силос у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті Лісостепу України має різний вплив на агрохімічні, агрофізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту.

Використання лише мінеральних добрив забезпечує стійку тенденцію до підвищення щільності лучно-чорноземного карбонатного ґрунту на 0,06-0,11 г/см² та зменшення капілярної вологоємності на 2,9-4,4% у варіантах контроль та N₁₂₀P₉₀K₉₀.

Під впливом добрив спостерігалось збільшення вмісту гумусу і суми увібраних основ, що відповідно становило 4,31% та 33,7 мг-екв/100 г у варіанті фон+N₁₂₀K₉₀P₉₀ та 3,96% і 27,4 мг-екв/100 г грунту на контролі;

2. Внесення добрив поліпшує поживний режим лучно-чорноземного карбонатного ґрунту, збільшуючи вміст доступних форм елементів живлення, особливо у варіанті фон+N₁₂₀K₉₀P₉₀, що складає N-NO₃ - 26,8; N-NH₄ – 23,9; P₂O₅ – 36,8; К₂О - 80,2 мг/кг при контролі N-NO₃ – 17,5; N-NH₄ – 18,2; P₂O₅ – 16,4; К₂О - 63,3 мг/кг грунту.

3. Застосування під кукурудзу на силос фон + N₁₈₀P₁₃₅K₁₃₅ та лише мінеральних добрив - N₁₂₀K₉₀P₉₀ сприяє збільшенню у 1,5 рази кількості амілолітичних мікроорганізмів порівнюючи із органо-мінеральною системою (фон+N₁₂₀K₉₀P₉₀), що свідчить про деградацію органічної речовини та її мінералізацію.

4. Мінеральні добрива на фоні післядії першого року 30 т/га гною покращували фізіологічні параметри кукурудзи. Так, внесення N₁₂₀P₉₀K₉₀ на фоні післядії гною збільшувало площу листкової поверхні у фазу молочно-воскової стиглості на 55% у порівнянні з контролем, на 45% з фоном, на 29% з варіантом фон+P₉₀ та на 18% з варіантом фон+P₉₀K₉₀.

Внесення фосфорних добрив збільшувало загальну поверхню коренів на 0,141 м² порівняно з контролем, а застосування комбінації фосфорних та калійних добрив збільшувало їх адсорбційну поверхню на 0,081 м² порівняно з контролем та на 0,045 м² порівняно з фосфорними добривами.

5. Накопичення сухої речовини протягом періоду вегетації під впливом добрив проходить нерівномірно. Максимум спостерігається у період викидання волоті – цвітіння і складає від 40,2 ц/га до 89,6 ц/га у контролі та з 73,4 до 154,3 ц/га у варіанті фон+N₁₂₀P₉₀K₉₀. Застосування норми добрив N₁₂₀P₉₀K₉₀ на фоні післядії гною забезпечувало отримання від 139 до 162 ц/га сухої маси кукурудзи на силос, що всередньому на 50 % більше ніж на контролі, на 37% чим на післядії гною, на 30% ніж у варіанті фон+P_90.

6. Спостерігається значне покращення якості силосної маси кукурудзи під впливом застосування добрив – вміст протеїну збільшувався з 7,0 % у контролі до 11,2% у варіанті фон+N₁₂₀P₉₀K₉₀, при вмісті на фоні – 7,7% та однобічному внесенні фосфорних добрив - 8,9%. Подібна закономірність спостерігалась і за вмістом “сирої” золи.

7. Для забезпечення бездефіцитного балансу елементів живлення в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті при урожайності кукурудзи на силос 700-800 ц/га необхідно повертати 200-230 кг/га азоту, 60-70 кг/га Р₂О₅, та 160-180 кг К₂О. Моделі родючості ґрунту для такого врожаю мають високу ступінь надійності і адекватності і можуть бути записані у вигляді Y=462,30+84,012х-4,488х² та Y=307,571+117,881х-11,119х².

8. Застосування N₁₂₀P₉₀K₉₀ на фоні післядії 30 т/га гною є економічно доцільним заходом, який забезпечує всередньому 371 грн. чистого прибутку та рівень рентабельності - 39,4%.

Публікації автора:

1. Роспутний О.Д. Вплив довготривалого застосування добрив на продуктивність кукурудзи на силос в умовах Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. – 2001. - №40. – С. 80-84.

2. Сметанська І.М., Роспутний О.Д., Олійніченко В.Г. Вплив довготривалого застосування добрив в сівозміні на агрохімічні показники лучно-чорноземного карбонатного ґрунту та урожай і якість кукурудзи на силос// Науковий вісник НАУ. – 2000. - №26. – С. 176-184. (урожайні дані, характеристика грунту, якість врожаю, висновки)

3. Роспутний О.Д. Вплив довготривалого застосування добрив на фізичні та фізико-хімічні властивості лучно-чорноземного ґрунту та продуктивність кукурудзи на силос // Вісник Харківського Національного аграрного університету. – 2002. - №2. – С. 108-112.

4. Роспутний О.Д. Вплив застосування добрив на лучно-чорноземному карбонатному грунті на вміст нітратів у рослинах кукурудзи // Науковий вісник НАУ. – 2002. - №58. – С. 86-89

5. Осадчий В.Ф., Иутинская Г.О., Городний Н.М., Осадчий О.В., Роспутный А.Д. Генгало О.М., Разработка научных основ технологии получения биоорганических удобрений на основе бурого угля и их влияние на микрофлору почвы. Материалы Всероссийской научно-практической конференции 14-16 марта 2001 г. “Гуминовые удобрения и их роль в повышении урожайности и охране почв”. Рязань. – 2001. – С. 36-38. (дані по впливу добрив на чисельність мікроорганізмів в грунті)